Темний і сніжний вечір кінця цього божевільного березня: велетенські кучугури, загублені серед них люди і птахи. Крізь міський шум пробивалася кілка тиша, захована у засипаних подвір’ях напівзруйнованого старовинного Києва. І саме в цей вечір Вів’єн спустилася з небес, до чи вже не легендарного клубу "44".


( Read more... )

одного меланхолійно теплого осіннього вечора Vivienne Mort запросила всіх у гості до свого затишного будинку зі скла, нот, звуків, свічок та фетрових капелюшків. і я не міг не піти, адже її пісні - це найкращий чай для душі.

( Read more... )

( Read more... )